Міф 1. Випромінювання при КТ небезпечне та радіоактивне: воно може спричинити променеву хворобу, онкологію, різні мутації.
КТ діагностика базується на рентгенологічному іонізуючому випромінюванні, яке не є абсолютно безпечним*. Однак висока роздільна здатність комп’ютерної томографії та діагностична користь методу перевищують потенційну шкоду.
У рамках чинних санітарних правил і норм (СанПіН), норм радіаційної безпеки (НРБ), а також за даними міжнародної дослідницької бази PubMed, протягом року не рекомендується без необхідності проходити дослідження із застосуванням іонізуючого випромінювання, піддаючи організм навантаженню більш ніж на 15-20 мЗв. Це не означає, що якщо один пацієнт отримає 25 мЗв, то він матиме рак. Але це не означає, що в іншого пацієнта, якому було виконано досліджень трохи більше ніж на 20 мЗв, онкологія гарантовано не розвинеться. Багато залежить від індивідуальних особливостей організму конкретної людини – від віку, спадковості, перенесених та хронічних захворювань.
Дорослі пацієнти до 50 років переносять променеве навантаження краще ніж діти. Справа в тому, що згодом організм людини адаптується до природного радіаційного фону, регулярної рентгенографії і стає толерантнішим до негативного впливу іонізуючого випромінювання.
Якщо пацієнт отримує надто високу дозу іонізуючого випромінювання, непропорційну загальному стану здоров’я, то надмірне променеве навантаження може обернутися сильним стресом для організму, аж до пошкодження деяких молекулярних та клітинних компонентів.
Однак рівень нормованого медичного променевого навантаження є безпечним і часто дозволяє вчасно врятувати пацієнтам життя.
Променева хвороба як наслідок впливу іонізуючого випромінювання може проявитися лише за одноразовому впливі радіації > 100 мЗв. З іншого боку, в медицині існує окремий напрямок — променева терапія, в рамках якого іонізуюче випромінювання застосовується для лікування низки захворювань, зокрема онкологічних.
Так чи інакше лікарі не рекомендують проходити КТ без необхідності. Про принцип доцільності також йдеться у чинних Нормах радіаційної безпеки населення (НРБ-99).
Докладніше про механіку впливу іонізуючого випромінювання та рівні навантаження при КТ у цій статті .
Важливо! Іонізуюче випромінювання при КТ дійсно небезпечне для вагітних жінок, точніше для ембріона, що формується, або плода. Чим менший термін гестації, тим сильніший і руйнівніший тератогенний вплив X-Ray променів.
Міф 2. Після КТ людина випромінює радіацію/радіація накопичується в організмі
Дія іонізуючого випромінювання при комп’ютерній томографії невелика, а «радіація» впливає організм людини лише у проведення діагностичної процедури. У зв’язку з цим, променеве навантаження буде тим менше, чим швидше відбувається сканування. Організм людини не може «накопичувати» або «вбирати» рентгенівське випромінювання, і тим більше не може бути його джерелом.
Міф 3. Не важливо, до якого фахівця записуватись на КТ — все зробить апарат та програма
Комп’ютерна томографія відноситься до високотехнологічних методів діагностики. Складний за своїм пристроєм та складання КТ-сканер дозволяє регулювати рівень променевого навантаження залежно від протоколу дослідження та індивідуальних особливостей організму пацієнта, а зображення внутрішніх органів та кісток у 3D виходять настільки точними, що комп’ютерну томографію часто порівнюють з неінвазивною прижиттєвою аутопсією.
Проте ні сканер, ні програма не можуть дати експертного висновку за даними обстеження, і малоймовірно, що лікаря-рентгенолога зможе колись замінити добре навчена нейромережа або штучний інтелект.
Саме лікар є носієм актуального знання у своїй галузі, а іноді одразу у кількох суміжних. Він описує найважливіші та клінічно значущі факти, проводить необхідні вимірювання за допомогою спеціального програмного забезпечення, а головне – керується принципом допомоги конкретному пацієнтові. Наприкінці можуть бути порівняльний аналіз динаміки змін, і рекомендації, і гіпотези щодо діагнозу.
Тому стаж лікаря, освіта, спеціалізація також важливі, як і обладнання, з яким він працює.
Міф 4. За наслідками КТ лікар-рентгенолог ставить остаточний діагноз
КТ-діагностика є одним із етапів обстеження пацієнта або профілактичним заходом. Метод показує найменші зміни внутрішніх органів та судин, кісткової, суглобової, м’яких тканин. Проте визначення ефективної тактики лікування однієї комп’ютерної томографії може бути недостатньо. Так, наприклад, лікар-рентгенолог може побачити новоутворення 2-3 мм, туберкульоз або інше ураження внутрішніх органів. Але оцінити характер новоутворення (злоякісне, доброякісне) або виявити конкретний збудник захворювання (бактерія, вірус, грибок) можна зіставивши дані КТ-сканування з результатом лабораторної діагностики, клінічної картини, даними інших досліджень. Таким чином, діагноз може поставити тільки лікар потрібної спеціалізації.
Якщо пацієнт звертається з травмою кісток або з метою оцінки судин щодо атеросклеротичних бляшок, мальформацій, стенозу, то результат КТ може бути єдиним і остаточним, оскільки у цих ситуаціях насамперед необхідна візуальна оцінка внутрішніх анатомічних структур. Проте лише спеціалізований лікар робить остаточні висновки щодо діагнозу та призначає лікування.
Міф 5. МРТ інформативніше КТ
На перший погляд, ці методи схожі і іноді розглядаються як взаємозамінні. Однак це вірно лише частково. При магнітно-резонансної томографії апарат реєструє коливання молекул водню, після чого виходячи з отриманих даних будує візуалізації. Комп’ютерна томографія ґрунтується на принципі рентгенівських променів по-різному проходити через тканини різної щільності. На МРТ добре візуалізуються тканини, що містять у своєму складі рідину. У легеневій тканині рідини майже немає, тому при обстеженні легень – метод вибору КТ, так само КТ має перевагу в оцінці травматичних змін організму, судинного русла, онкопатології живота, сечокам’яної хвороби та інших захворювань.
